Оцінюємо сенсорно-пізнавальний розвиток дошкільників

У дошкільному віці діти опановують основні способи самостійного пізнання навколишньої дійсності, зокрема вчаться порівнювати, аналізувати, вимірювати, перетворювати тощо. Окрім цього, вони ознайомлюються з основними сенсорними еталонами та засвоюють перші математичні поняття, що є основою картини світу дошкільника. Тож у черговій статті, присвяченій оцінюванню рівня сформованості базових компетентностей дошкільників відповідно до вимог Державного стандарту, звернемо увагу на сенсорно-пізнавальний розвиток дітей.

Які компетентності враховувати

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» орієнтує педагогів формувати в дітей такі інтегровані компетентності, як-от:

• сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька — об’єднує дитячий сенсорний досвід, логіко-математичні й дослідницькі знання, практичні вміння та навички;
• предметно-практична, технологічна — передбачає вміння дітей реалізовувати творчі задуми, перетворювати об’єкти довкілля за допомогою різних матеріалів.

Відповідно до змісту зазначених компетентностей під час оцінювання рівня розвитку дітей важливо враховувати, що результатом їхньої освіти є не лише знання, а й певний стиль мислення, за якого домінує логічна схема міркувань. Для подальшого життя дітей це дуже важливо, адже надалі вони самостійно пізнаватимуть світ, аналізуватимуть і синтезуватимуть інформацію, зіставлятимуть предмети та явища, робитимуть висновки тощо.

На які знання та вміння звертати увагу

Часто на основі елементарних математичних понять ґрунтується компетентна поведінка дитини в різних життєвих ситуаціях. Тому, оцінюючи рівень сенсорно-пізнавального розвитку дітей, слід звернути увагу на те, як вони засвоюють різні математичні поняття відповідно до змісту освітньої програми.

Сенсорні еталони

Сенсорні еталони є підґрунтям сенсорно-пізнавального розвитку. Вони допомагають дітям опанувати геометричні форми, кількісні й просторово-часові відношення об’єктів навколишнього світу, відносність величини тощо. А головне — дають змогу самостійно пізнавати довкілля. Тож під час оцінювання зверніть увагу, які сенсорні еталони знають діти, чи вміють вони визначати форму предметів за геометричною фігурою як еталоном, класифікувати предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками тощо.

Кількість і лічба

Протягом дошкільного періоду діти опановують основи кількісної та порядкової лічби. Також вони усвідомлюють, що число віддзеркалює лише кількість предметів і не залежить від їхньої якості та просторового розміщення. Перевірте, чи вміють діти оперувати числами, чи володіють різними способами обчислень у ме­жах десяти: перераховування, образне запам’ятовування кількості, запам’ятовування складу чисел, лічба по лінійці тощо.

Величини

Уміння оперувати величинами діти також опановують у дошкільному віці. Під час оцінювання проаналізуйте, чи розуміють дошкільники поняття «величина», чи вміють вимірювати величини: умовними мірами — паличками, смужками, стрічками, кроками; за допомогою сенсорних еталонів-мір — метра, сантиметра, кілограма, літра. Також перевірте, як діти розуміють поняття «частина» й «ціле».

Простір

Орієнтування в просторі — це складний системний механізм, основою якого є рівень розвитку зорового, слухового та кінестетичного аналізаторів дитини. Старші дошкільники здатні орієнтуватись у просторі, зокрема визначати своє місце перебування відносно об’єктів, що їх оточують. Також діти цього віку здатні орієнтуватися в тримірному просторі за основними просторовими напрямками, у двомірному просторі, статиці, динаміці тощо. Врахуйте ці вміння дітей під час оцінювання їхнього сенсорно-пізнавального розвитку.

Час

Поняття «час» для дошкільників — найскладніше, тому що не має наочної форми його вираження. Діти сприймають час опосередковано, через конкретизацію часових одиниць і подій, які постійно повторюються в їхньому житті та щоденній діяльності. Проаналізуйте, чи обізнані вони з основними часовими еталонами — день, ніч, ранок, вечір, доба, дні тижня, місяці року, секунда, хвилина, година. Також визначте, чи вміють орієнтуватися в часі з опорою на прості часові моделі.

Наостанок зазначимо, що важливі не так звання дітей, як уміння застосовувати їх у повсякденному житті. Зокрема, орієнтуватись у просторі та часі, визначати своє положення серед об’єктів природи, предметів та людей тощо. А отже, діяти свідомо, розуміючи доцільність зробленого, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та явищами.

Для того щоб комплексно оцінити рівень сенсорно-пізнавального розвитку старших дошкільників і нічого не пропустити, скористайтесь листком експертного оцінювання, поданим у Додатку.