Зрозуміти, а не запам’ятати! Або Вивчаємо математику за допомогою інтегрованих дидактичних модулів

Навіщо дитині математика? Це запитання спричиняє постійні дискусії. Чому? Деякі батьки вважають, що дітям математика не потрібна, що до математики потрібно мати хист, і взагалі не варто перенавантажувати дитину складними поняттями. Але мало хто замислюється над тим, що насправді дитина дошкільного віку дивиться на світ здебільшого «математичним поглядом». Адже за короткий час дитячий мозок має розібратися з формами та розмірами предметів, геометричними фігурами та відносністю величини, часовими уявленнями й просторовою орієнтацією в навколишньому світі. Тож виходить, що математика потрібна. А щоб зробити її цікавою й корисною для дітей, педагоги використовують різноманітні технології, методи та прийоми. Серед них — технологія інтегрованих дидактичних модулів. Пропонуємо і вам додати її у свою методичну скарбничку.

У чому суть технології

Технологія інтегрованих дидактичних модулів спрямована на організацію особистісно орієнтованого освітнього процесу. Її використовують, щоб навчати дітей міркувати самостійно. Тобто задовольняти їхні потреби в отриманні не так знань, як практичного, сенсорного, тактильного й життєвого досвіду, позитивних емоцій.

Центральним структурним компонентом технології є інтегрований дидактичний модуль.

Інтегрований дидактичний модуль (далі — ІДМ) — це система різних форм роботи, об’єднаних на основі їхніх смислових зв’язків, що утворюють цілісну тему — фрейм.

Кожен вихователь має змогу самостійно конструювати ІДМ за тематичним принципом, об’єднуючи в межах певної теми різні форми взаємодії з дітьми, як-от:

• інтегровані заняття;
• повсякденні учбові ситуації;
• математичні розваги;
• ігрові вправи;
• сюжетно-дидактичні ігри;
• колективні творчі вправи та завдання тощо.

Усі форми й методи роботи з діть­ми в межах ІДМ мають бути спрямо­ва­ні на те, щоб дитина не просто за­па­м’я­то­вувала, а ще й розуміла математичні поняття, вчилася використовувати математику в повсякденному житті.

Під час вибору дидактичних методів, засобів, форм роботи обо­в’яз­ково слід враховувати вікові й індивідуальні особливості дітей та програмові завдання. При цьому орієнтуватися на цілі конкретного етапу засвоєння логіко-математичних понять.

Приклад інтегрованого дидактичного модуля наведено в Додатку.

Які принципи врахувати

Як навчально-пізнавальний конструкт, об’єднаний спільною ідеєю, ІДМ ґрунтується на кількох принципах:

• забезпечення пізнавальної мотивації кожної дитини;
• зворотність — парність — симетричність логіко-математичних понять;
• опора на психологічні механізми процесу розуміння як складової мислення;
• урахування складної природи логіко-математичного знання, досягнення системності знань кожної дитини.

Розглянемо кожен з них докладніше.

Забезпечення пізнавальної мотивації кожної дитини

Моделюючи освітнє середовище для дітей, педагог має усвідомлювати, що він передусім створює умови для зростання й розвитку маленької особистості.

Сьогодні роль і функції педагога змінюються. Сучасний педагог — не просто наставник чи передавач безособової інформації, затвердженої програмами та планами. Він, радше, — орієнтатор дитячого розвитку, а головна його функція полягає в тому, щоб якісно організовувати життя дітей. Реалізувати цю функцію можливо, якщо педагог створить умови, у яких діти ненав’язливо й за власним бажанням освоюватимуть наповнену математичним змістом навколишню дійсність.

Важливо не допустити, щоб освітній процес перетворився на процедуру, коли педагог дає знання, а діти беруть. По суті, педагог дає їм відповіді на запитання, які вони не ставили. Тож діти механічно накопичують готові знання, а пізнавальні процеси в їхньому мозку залишаються неактивними.

На жаль, у практиці математичної підготовки дітей і досі домінують репродуктивні методи навчання: показ помилок, повторення способів дій, відтворення зразка вихователя, багаторазові повторення, заучування тощо. Така суб’єкт-об’єктна взаємодія під час занять формує в дошкільників невпевненість у своїх силах, комплекс неповноцінності, що зрештою стає на заваді розвитку активності й самостійності в пізнанні.

Зворотність — парність — симетричність математичних понять

Цей принцип ІДМ як показник логіко-математичного розвитку забезпечує ступінь заглиблення в розуміння сутності об’єктів і відношень між ними. Основоположним тут є твердження, що для всіх математичних понять характерна контрастність, парність, симетричність: чорне — біле, великий — маленький, важкий — легкий. Те саме стосується й розумових дій: об’єднати — розділити, додати — відняти, збільшити — зменшити. Кожній розумовій дії відповідає симетрична дія, яка дає змогу повернутися до початку.

Опора на психологічні механізми процесу розуміння

Математику неможливо завчити. Формалізовані, не задіяні, не реалізовані в життєвій практиці знання — некорисні, марні. І навпаки — усвідомлені знання стають основою для активних дій у різних пізнавальних ситуаціях. При цьому слід ураховувати індивідуальні відмінності в мисленні дошкільників, у тому, як кожен з них засвоює й розуміє навчальний матеріал.

Дітям потрібно допомогти зрозуміти математичний зміст, а не завчити через багаторазове повторення чи тренування.

Суть математики — це логічне розуміння, певна якість і стиль мислення, краса мисленнєвого руху, а не сума знань («знаю всі цифри», «знаю геометричні фігури» тощо). Якщо в дитини закладено основи для розвитку математичного стилю мислення, то в майбутньому в неї не виникатиме проблем з математичними знан­нями.

Як і всі розумові процеси, розуміння проявляється в словах і діях. Критерієм розуміння є поєднання цих двох показників: словесного пояснення дії та фактичного її виконання, тобто застосування знань на практиці.

Діти спочатку розуміють «руками», а вже потім образами, уявою. Тож у процесі розуміння важливо поєднувати слова з наочними образами й діями. Що більше практичних умінь накопичать діти, то ліпше вони розумітимуть різні математичні аспекти.

Урахування складної природи логіко-математичного знання, системність знань

Математичні поняття мають специфіку, яку слід ураховувати під час розроблення ігор та інших форм роботи з дітьми. Для прикладу, поняття «множина» — найперше поняття, із яким з раннього віку стикаються діти. Через предметну діяльність вони починають освоювати властивості множин, опановувати кількість.

У розвитку логічного й математичного мислення дітей є важливий стрижень — поняття про збереження кількості, величини. Тобто діти здатні усвідомити:

• що, кількість залишається сталою, якщо нічого не додавати чи забирати;
• кількість предметів не залежить від їх просторового розміщення, кольору й величини;
• об’єм рідини не залежить від форми посуду тощо.

Поки ж вони не оволодіють поняттям збереження, вони не спроможні будуть висловлювати правильні кількісні судження чи виконувати певні математичні операції. Отже, мета роботи з дошкільниками — допомогти їм засвоїти поняття збереження кількості, величини.

Які функції реалізує

Технологію інтегрованих дидактичних модулів реалізують через три основні функції:

• інтегративну;
• організаційну;
• освітню.

Інтегративна

Інтегративна функція забезпечує цілісність педагогічного процесу для дошкільників і передбачає:

• інтеграцію й диференціацію завдань логіко-математичного змісту з іншими освітніми напрямами;
• єдність теоретичної і практичної підготовки дітей;
• безперервне формування математичних знань, умінь і навичок у процесі того, як діти набувають спонтанного досвіду.

Спонтанний, хаотичний досвід містить, зокрема, і накопичення математичного — освоєння еталонів, моделей, уявлень, способів провести дослідження, порівняти, виміряти, класифікувати об’єкти тощо.

Поєднати чуттєвий досвід дитини та математику дає змогу гра «Духмяні цифри». Вихователь пропонує дитині п’ять баночок з різними прянощами: кориця, м’ята, апельсинова цедра, ванілін, гвоздика тощо. Відтак запрошує розкрити кожну баночку, вдихнути аромат прянощів та визначити, що там. А після цього покласти біля кожної баночки цифри від «1» до «5» залежно від того, наскільки аромат сподобався чи ні. Вийшли духмяні цифри. Потім вихователь просить дитину розказати, чим пахне кожна цифра й описати свої відчуття.

У межах спеціально організованого освітнього процесу також важливо залучати дітей до активних форм взаємодії, під час яких вони й освоюватимуть математичні знання. Це можуть бути інтегровані заняття, повсякденні навчальні ситуації, міні-заняття, проєктна діяльність тощо.

Організаційна

Організаційна функція забезпечує ефективну діяльність дітей, організацію їхньої самостійної діяльності, створення умов для використання математичних знань, умінь та навичок у практичній, життєтворчій діяльності нематематичного змісту.

Освітня

Освітня функція — основна. Саме від неї залежить перетворення математичних знань, які здобули діти, на стійкі переконання, практичні дії. Окрім того, вона забезпечує поєднання в межах математичної підготовки дошкільників навчання й виховання. Досягають цієї єдності завдяки тісному взаємозв’язку занять, пошуково-творчої роботи дітей, їхньої самоосвіти й духовного збагачення на засадах загальнолюдських і загальнокультурних цінностей.

Звісно, математика — доволі складна дисципліна. Та завдяки використанню технології інтегрованих дидактичних модулів кожному педагогу вдасться зробити освітній процес захопливим, сформувати в дошкільників інтерес та позитивну мотивацію до розширення математичних знань.

Додаток

Інтегрований дидактичний модуль до теми «Наша група»

Вік дітей: п’ятий рік життя.

Пріоритетна діяльність: пізнавально-дослідницька.

У результаті активного проживання теми діти навчаться:

Зміст освітньої взаємодії з дітьми

Ранкове коло

Ігрова вправа «Доторкнись»

Вихователь пропонує дітям без слів привітатися одне з одним. Наприклад, торкнутися товариша якоюсь частиною тіла — рукою, плечем, ліктем. Дитина, до якої доторкнулись, має доторкнутися до іншої дитини тією самою частиною тіла, щоб утворився ланцюжок доторків-вітань.

Гра «Хто за ким»

Діти стають в одну шеренгу. За командою вихователя кожна дитина голосно називає своє ім’я: спочатку зліва-направо, потім справа-наліво. Після цього діти перешиковуються у квадрат/коло/трикутник. Для їхньої зручності вихователь заздалегідь креслить ці фігури на підлозі крейдою. Потім так само відтворюють ланцюжок імен дітей в прямому й зворотному порядках.

Спільне коло

Вправа на згуртувати дітей «Равлик»

Діти стають у шеренгу й беруться за руки. Вихователь стає першим, починає закручувати шеренгу равликом, обертаючись навколо своєї осі. Спочатку гравці закручуються справа-наліво, потім розкручуються і так кілька разів. Вихователь акцентує увагу дітей на напрямках руху «ліворуч-праворуч».

Дослідницька вправа «Що не так у цій кімнаті»

Вихователь заздалегідь переставляє деякі предмети в груповому приміщенні — створює невеликий безлад в ігровій кімнаті/спальні/роздягальні. Відтак запрошує дітей дослідити, що змінилося довкола, які речі «заблукали» й перебувають у незвичних місцях тощо. Для цього об’єднує їх у три команди по 3—4 особи: перша команда досліджує групову кімнату, рухаючись вздовж стін справа-наліво; друга — спальню, рухаючись зліва-направо; третя — роздягальню. Діти досліджують, що стоїть не на своєму місці, де з’явився безлад. А після того, як усе оглянуть, упорядковують предмети/об’єкти, пояснюють, що де має стояти.

Гра «Що де сховано»

Вихователь у різних куточках групової кімнати розкладає іграшки. Відтак пропонує дітям узяти в кошику по одній предметній картинці із зображенням будь-якої іграшки. Гравець, який витягнув карту, має знайти в просторі кімнати зображену на ній іграшку. При цьому рухатися він може довільно: прямо, ліворуч, праворуч, назад, вперед. Знайдену іграшку гравець називає, і, використовуючи просторову лексику, описує місце, де вона була.

Гра малої рухливості «Повторює той, хто зліва»

Діти стають кружка. Вихователь-ведучий підходить до когось із них і торкається його плеча. Обраний гравець робить кілька простих рухів, наприклад: плескає в долоні два рази, піднімає праву руку три рази, стрибає на одній нозі два рази тощо. Ці рухи має повторити дитина, яка стоїть зліва від нього.

Дидактична гра «Коли, що буває в дитячому садку»

Вихователь розказує дітям історію про новачка Андрійка, який нещодавно лише прийшов до дитячого садка й не знає розпорядку дня групи. Спочатку він пішов собі сам гуляти на вулицю й потрапив на майданчик до молодших дошкільників, а замість іти на заняття влігся стави в спальні тощо. Вихователь пропонує дітям пояснити новачку, що за чим відбувається в дитячому садку протягом дня. Оповідач під час розповіді має скористатися сюжетними картинками й розмістити так, щоб відтворити правильну послідовність подій.

Активності протягом дня

Рухлива гра «Праві-ліві повітряні кульки»

Вихователь пропонує дітям вибрати собі по дві кульки різного кольору. Кульки прив’язують по одній на кожну руку або ногу (надувати кульки слід не дуже сильно). Гравці мають знайти собі пару й утворити послідовний ланцюжок із кульок. Для цього діють за принципом гри в доміно — шукають кульки потрібного кольору й вибудовують єдиний ланцюг. Наприклад, ліва рука із червоною кулькою шукає гравця з червоною кулькою на правій руці, потім гравець з червоною кулькою на правій руці шукає потрібний колір кульки для лівої руки. Діти з однаковими кульками тримаються за руки. Гру продовжують доти, доки не утвориться кольоровий ланцюг, у якому будуть задіяні всі гравці.

Гра-змагання «Перегони на ігровому майданчику»

Діти об’єднуються в три команди. Вихователь встановлює орієнтири-кеглі з трьох боків майданчика: прямо, ліворуч, праворуч. За сигналом «на старт»: гравець першої команди рухається до кеглі, що стоїть прямо, стрибаючи в мішку; гравець другої — до кеглі ліворуч, тримаючи ложку з кулькою для гри в пінг-понг; гравець третьої — до кеглі праворуч, тримаючи на голові книжку. Далі виконують дії по черзі. Перемагає команда, гравці якої швидше дісталися фінішу, не припустившись помилок.

Індивідуальна робота

Ігрове завдання «Упізнай та порахуй»

Вихователь пропонує дитині знайти на дотик в мішечку грецькі горіхи, каштани/жолуді (слід добирати контрастні за формою плоди). Дитина має не лише назвати кожен плід, а й перелічити всі плоди одного виду та встановити кількісні співвідношення між ними, наприклад: один грецький горіх і два жолуді; три жолуді й два грецьких горіхи тощо.

Вечірнє коло

Підсумкова бесіда

Вихователь обговорює з дітьми наступні питання: що таке групове приміщення; для чого потрібна роздягальня, умивальна кімната, спальня; які ігрові осередки є в груповому приміщенні; чи зручно розміщені меблі, іграшки тощо. Також заохочує дітей порівняти, чого в групі більше, чого менше; який предмет меблів найбільший/найменший тощо.